Мирний процес в Колумбії, спроби запуску якого раніше тричі завершувалися провалом, після підписання в Гавані мирної угоди між урядом і повстанцями “Революційних збройних сил” (далі – ФАРК), отримав небачений досі шанс покласти край більш ніж півстолітнього конфлікту, жертвами якого стали більше 260 тисяч людей, 45 тисяч пропали безвісти, і майже 7 мільйонів змушені були покинути свої домівки.
Втім, проект мирної угоди з ФАРК, що передбачав демобілізацію 6 тисяч бійців, перетворення повстанського руху в політичний, а також остаточне припинення вогню, несподівано відкинули колумбійці на референдумі 2 жовтня.
Противники угоди виступили проти недостатніх покарань для повстанців, які вчиняли найтяжчі злочини. Ще один спірний момент реалізації цієї мирної мирної угоди – участь колишніх партизан в політичному житті країни. Опозиційний лідер та екс-президент Колумбії Альваро Урібе вимагає, щоб ватажки повстанців натомість сіли у тюрму:
“Я вітаю всіх вас, хто зробив зусилля і прочитав угоду і хочуть миру, але кажуть “ні” мирній угоді, підписаній в Гавані. А молодим колумбійцям я хочу сказати: “Мир це чудово, проте ця мирна угода – розчаровує.”
Для прихильників мирної угоди результат референдуму став великим розчаруванням. Проте нинішній президент Колумбії Хуан Мануель Сантос, який минулого місяця отримав Нобелівську премію за його зусилля в досягненні миру, запевнив, що угода про припинення вогню залишається в силі:
“Зараз ми вирішимо разом з усіма, яким шляхом ми повинні піти, щоб мир, якого ми всі хочемо, мав позитивний результат, і був ще міцнішим. Я не здаватимусь. Я і далі шукатиму миру, до кінця мого мандату”.
28 жовтня на Кубі відбувся новий раунд перемовин. На ньому учасники домовилися і далі вести діалог та внести зміни до угоди. Відтак нової угоди досягли 12 листопада – між колумбійським урядом і ФАРК.Відповідно до слів уряду, нова угода містить більшість змін, запропонованих опозицією.
Припинення вогню з ФАРК вирішили продовжити до кінця року, але колумбійська опозиція усе одно відкидає нову версію мирної угоди. До того ж її автори вважають, що новий документ повинен затверджувати Конгрес, що обирали всенародно і представляє кожен з регіонів, а не шляхом всенародного голосування. Переговори з цього приводу ще тривають.